ЗасвIт встали козаченьки



Категории Пiснi Марусi Чурай ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Засвiт встали козаченьки В похiд з полуночi, Заплакала Марусенька Своï яснi очi. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоïть мiсяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в дорiженьку Слiзно проводжає. — Прощай, милий мiй синочку, Та не забувайся, Чрез чотири недiленьки Додому вертайся! — Ой рад би я, матусенько, Скорiше вернуться, Та щось кiнь мiй вороненький В воротях спiткнувся. Ой Бог знає, коли вернусь, У яку годину. Прийми ж мою Марусеньку Як рiдну дитину. Прийми ж ïï, матусенько, Бо все в Божiй волi. Бо хто знає, чи жив вернусь. Чи ляжу у полi! — Яка ж би то, мiй синочку, Година настала. Щоб чужая дитиночка За рiдную стала? Засвiт встали козаченьки В похiд з полуночi, Заплакала Марусенька Своï яснi очi... Коментар Авторство пiснi Засвiт встали козаченьки приписують легендарнiй пiснярцi з Полтави Марусi Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пiснi, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З ïï пiснями козаки ходили в похiд, набиралися сили духу й вiдваги. У пiснi Засвiт встали козаченьки говориться про те, що козак, вiрний своєму обов'язку, вирушає в дорогу — захищати рiдну землю. Вiн змушений покинути матiр, кохану дiвчину. I просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дiвчину Марусю як за свою дитину. Пiсня по будована у формi дiалогу. Є традицiйнi для народноï пiснi звертання, зменшувально-пестливi слова, постiйнi епiтети.

Метки Засвiт встали козаченьки, ПIСНI МАРУСI ЧУРАЙ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ЗасвIт встали козаченьки